Ще кілька десятиліть тому для пошуку інформації потрібно було йти до бібліотеки, для оплати рахунків — до банку, а для спілкування на відстані — телефонувати або надсилати лист. Сьогодні багато таких дій можна виконати за кілька хвилин зі смартфона.
Ці зміни стали можливими завдяки розвитку інформаційних технологій та інформаційних систем. Вони змінили навчання, роботу, спілкування, торгівлю, медицину, транспорт, державні послуги та навіть способи проведення дозвілля.
Що таке інформаційні технології?
Інформаційні технології (ІТ) — це технології, які використовують для створення, збирання, зберігання, опрацювання, передавання, пошуку та захисту інформації.
Простіше кажучи, це способи й засоби роботи з інформацією за допомогою цифрових пристроїв і програм.
Наприклад:
- створення документа у текстовому редакторі;
- пошук інформації в Інтернеті;
- надсилання повідомлення через месенджер;
- зберігання фотографій у хмарному сховищі;
- проведення відеоконференції;
- оплата покупки банківською карткою або смартфоном;
- побудова маршруту за допомогою GPS;
- автоматичний переклад тексту;
- використання штучного інтелекту для роботи з текстом, зображеннями чи даними.
Основні складові інформаційних технологій
- Апаратне забезпечення — комп’ютер, смартфон, сервер, принтер.
- Програмне забезпечення — операційна система, браузер, редактор.
- Дані — тексти, числа, фотографії, відео.
- Комп’ютерні мережі — локальна мережа, Інтернет.
- Користувачі — учні, вчителі, працівники, клієнти.
- Методи роботи — пошук, опрацювання, передавання, захист.
Наприклад, коли учень виконує презентацію, він використовує пристрій, програму, працює з даними, може отримувати матеріали через Інтернет і зберігати результат у хмарному сховищі.
Сучасні інформаційні технології
Інформаційні технології постійно розвиваються. Сьогодні вони вже не обмежуються звичайними персональними комп’ютерами.
1. Інтернет-технології
Інтернет об’єднує величезну кількість пристроїв і дає можливість швидко обмінюватися інформацією.
Завдяки Інтернету можна:
- переглядати вебсайти;
- користуватися електронною поштою;
- спілкуватися в соціальних мережах;
- навчатися дистанційно;
- дивитися відео;
- здійснювати покупки;
- працювати з документами разом з іншими людьми;
- отримувати різноманітні онлайн-послуги.
Масштаб використання Інтернету величезний. За оцінкою Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU), у 2025 році Інтернетом користувалися приблизно 6 млрд людей — близько 74% населення світу. Водночас приблизно 2,2 млрд людей усе ще залишалися офлайн.
2. Хмарні технології
Хмарні технології дають можливість зберігати дані та використовувати програми на віддалених серверах через Інтернет.
Наприклад, учень створив документ на шкільному комп’ютері та зберіг його у хмарі. Удома він може відкрити цей самий документ зі свого ноутбука або смартфона.
Переваги хмарних технологій:
- доступ до файлів із різних пристроїв;
- спільна робота;
- автоматична синхронізація;
- можливість створення резервних копій;
- менша залежність від конкретного комп’ютера.
Але важливі файли бажано не зберігати лише в одному місці — резервні копії залишаються необхідними.
3. Мобільні технології
Сучасний смартфон — це фактично компактний багатофункціональний комп’ютер.
Він може одночасно виконувати функції:
- телефону;
- фотоапарата;
- відеокамери;
- навігатора;
- музичного програвача;
- електронної книги;
- платіжного засобу;
- засобу доступу до Інтернету.
Мобільні технології зробили інформацію доступною практично незалежно від місця перебування людини — за умови наявності відповідного зв’язку.
4. Штучний інтелект
Штучний інтелект (ШІ) — напрям інформаційних технологій, який дає комп’ютерним системам можливість виконувати завдання, для яких зазвичай потрібні певні інтелектуальні здібності людини.
Системи ШІ можуть:
- розпізнавати мовлення;
- аналізувати зображення;
- перекладати тексти;
- знаходити закономірності у великих масивах даних;
- створювати тексти та зображення;
- відповідати на запитання;
- допомагати програмувати;
- формувати рекомендації.
Приклад: відеосервіс аналізує, які відео переглядав користувач, і на основі цього пропонує інший контент.
Водночас результат роботи ШІ не слід автоматично вважати правильним. Система може помилятися, тому важливу інформацію необхідно перевіряти.
5. Інтернет речей
Інтернет речей (Internet of Things, IoT) — технологія, за якої фізичні пристрої підключаються до мережі, отримують дані та можуть обмінюватися ними.
Наприклад:
- розумний годинник;
- робот-пилосос;
- датчик температури;
- система відеоспостереження;
- розумна лампа;
- автоматична система поливу.
У «розумному будинку» датчики можуть визначити температуру, а система автоматично увімкне або вимкне опалення.
6. Віртуальна та доповнена реальність
Віртуальна реальність (VR) створює цифрове середовище, у яке користувач може зануритися за допомогою спеціального обладнання.
Доповнена реальність (AR) додає цифрові об’єкти до зображення реального світу.
Наприклад, за допомогою AR можна через камеру смартфона побачити, як виглядатимуть меблі в кімнаті. VR може використовуватися у тренажерах, навчанні, медицині та іграх.
Що таке інформаційна система?
Інформаційна система — це організована сукупність людей, обладнання, програм, даних і правил роботи, призначена для збирання, зберігання, опрацювання та використання інформації.
Інформаційна технологія та інформаційна система — пов’язані, але не однакові поняття.
- Інформаційна технологія — спосіб або технологія роботи з інформацією.
- Інформаційна система — організована система, яка забезпечує таку роботу.
Приклад: електронний журнал школи — інформаційна система. У ньому зберігаються дані про учнів, оцінки, домашні завдання та розклад. Для його роботи використовуються різні інформаційні технології.
Приклади інформаційних систем
Ми взаємодіємо з інформаційними системами майже щодня.
- Банківська система зберігає інформацію про рахунки та операції клієнтів.
- Медична інформаційна система може містити дані про пацієнтів, результати обстежень, записи до лікарів.
- Шкільна інформаційна система допомагає працювати з оцінками, розкладом, списками учнів і навчальними матеріалами.
- Система продажу квитків показує доступні місця, приймає оплату та створює електронний квиток.
- Навігаційна система визначає місцеположення та допомагає побудувати маршрут.
Як працює інформаційна система?
У спрощеному вигляді роботу інформаційної системи можна представити так:
Введення даних → опрацювання → зберігання → отримання результату
Наприклад, під час покупки в інтернет-магазині:
- Користувач вибирає товар.
- Система отримує інформацію про замовлення.
- Перевіряє наявність товару.
- Обчислює вартість.
- Зберігає замовлення в базі даних.
- Передає інформацію для оплати та доставки.
- Користувач отримує підтвердження.
За кілька секунд може відбутися багато автоматизованих інформаційних процесів.
Інформаційне суспільство
Інформаційне суспільство — це суспільство, у якому інформація, знання та інформаційні технології відіграють важливу роль у житті людей, роботі організацій та розвитку економіки.
Для такого суспільства характерні:
- широке використання Інтернету;
- швидкий обмін інформацією;
- цифровізація послуг;
- автоматизація виробництва;
- дистанційне навчання та робота;
- розвиток електронної торгівлі;
- використання великих обсягів даних;
- поширення штучного інтелекту.
Людина сьогодні може навчатися в університеті іншої країни дистанційно, працювати з колегами за тисячі кілометрів, купувати товари в інтернет-магазині та отримувати державні або банківські послуги онлайн.
Людина в інформаційному суспільстві
У сучасному світі недостатньо просто вміти користуватися смартфоном або комп’ютером. Важливо розуміти, як правильно працювати з інформацією.
Однією з ключових навичок стає цифрова грамотність.
UNESCO пов’язує цифрову грамотність із упевненим і критичним використанням цифрових технологій для роботи з інформацією, комунікації та розв’язання проблем.
Цифрово грамотна людина повинна вміти:
- знаходити потрібну інформацію;
- оцінювати її достовірність;
- порівнювати різні джерела;
- створювати цифровий контент;
- використовувати програми та онлайн-сервіси;
- захищати свої дані;
- безпечно спілкуватися в Інтернеті;
- розуміти основні принципи роботи цифрових систем.
Критичне мислення та інформація
Величезна кількість доступної інформації має не лише переваги.
У мережі можна зустріти:
- помилкову інформацію;
- застарілі матеріали;
- маніпулятивні повідомлення;
- шахрайські сайти;
- підроблені фотографії та відео;
- рекламу, замасковану під звичайний матеріал;
- контент, створений штучним інтелектом.
Тому важливо запитувати:
- Хто опублікував інформацію?
- Коли її опубліковано?
- На які джерела посилається автор?
- Чи підтверджують це інші незалежні джерела?
- Чи не намагається автор викликати сильні емоції замість наведення доказів?
UNESCO розглядає інформаційну грамотність як здатність ефективно шукати, оцінювати, використовувати та створювати інформацію.
Цифрова безпека
Чим більше інформації про людину зберігається в цифровому вигляді, тим важливішим стає її захист.
Основні правила:
- використовувати складні та різні паролі;
- за можливості вмикати двофакторну автентифікацію;
- не повідомляти паролі іншим людям;
- не відкривати підозрілі посилання та вкладення;
- регулярно оновлювати програми;
- створювати резервні копії важливих даних;
- перевіряти, яку інформацію про себе публікуєте;
- не передавати конфіденційні дані невідомим особам.
Приклад: повідомлення «Ваш акаунт буде заблоковано через 10 хвилин — терміново введіть пароль» може бути спробою фішингу. Шахраї спеціально створюють відчуття терміновості, щоб людина діяла необдумано.
Цифровий слід
Дії людини в Інтернеті можуть залишати цифровий слід.
До нього можуть належати:
- публікації;
- коментарі;
- фотографії;
- реєстрації на сайтах;
- історія взаємодії з онлайн-сервісами;
- інформація, яку збирають сайти та застосунки.
Тому перед публікацією особистої інформації корисно подумати, чи готові ви до того, що вона може зберігатися або поширюватися поза вашим початковим задумом.
Переваги інформаційного суспільства
- Освіта — онлайн-курси, електронні підручники.
- Робота — дистанційна співпраця.
- Медицина — електронні записи та консультації.
- Фінанси — онлайн-банкінг.
- Торгівля — інтернет-магазини.
- Спілкування — месенджери та відеозв’язок.
- Транспорт — GPS-навігація.
- Розваги — відео, музика, ігри онлайн.
Головна перевага — швидкий доступ до інформації та можливість автоматизувати багато повсякденних процесів.
Проблеми інформаційного суспільства
Розвиток технологій створює й нові проблеми:
- залежність від цифрової інфраструктури;
- кіберзлочинність;
- витоки персональних даних;
- поширення дезінформації;
- надлишок інформації;
- цифрова нерівність;
- надмірне використання цифрових пристроїв;
- зміна професій через автоматизацію;
- складність визначення авторства цифрового контенту;
- нові етичні питання, пов’язані зі штучним інтелектом.
Цифрова нерівність
Не всі люди мають однаковий доступ до сучасних технологій.
Наприклад, за даними ITU за 2025 рік, Інтернетом користувалися приблизно 85% жителів міст і 58% жителів сільських територій у світі. Серед молоді 15–24 років частка користувачів становила близько 82%.
Отже, недостатньо просто створити нову технологію. Важливо також забезпечити людям доступ до пристроїв, зв’язку та цифрових навичок.
Як змінюється роль людини?
Раніше важливо було передусім знайти інформацію. Сьогодні інформації настільки багато, що дедалі важливішими стають інші вміння:
знайти → перевірити → відібрати → опрацювати → використати → захистити
Технології можуть виконувати частину роботи автоматично, але саме людина визначає мету їх використання, оцінює результат і приймає рішення.
Тому важливо не лише знати, як натиснути потрібну кнопку, а й розуміти:
- навіщо використовується технологія;
- звідки система отримує інформацію;
- чи можна довіряти результату;
- які дані ми передаємо;
- які можуть бути наслідки наших цифрових дій.
Висновок
Сучасні інформаційні технології стали невіддільною частиною життя людини. Інтернет, мобільні пристрої, хмарні сервіси, штучний інтелект, інформаційні системи та інші цифрові технології допомагають швидше отримувати й опрацьовувати інформацію, навчатися, працювати та спілкуватися.
Але інформаційне суспільство вимагає від людини нових умінь. Недостатньо мати доступ до інформації — потрібно вміти її критично оцінювати, правильно використовувати та захищати власні дані.
Саме тому цифрова та інформаційна грамотність стають одними з основних навичок сучасної людини.