Внутрішнє середовище організму людини – це сукупність рідин, які “омивають” клітини та забезпечують сталі умови їхнього існування і функціонування.
З чого складається внутрішнє середовище людини
Кров, лімфа і тканинна рідина утворюють внутрішнє середовище організму, яке оточує всі його клітини.
Усі складники внутрішнього середовища організму:
- тісно взаємопов’язані
- переходять одне в одне
- впливають на хімічний склад одне одного
- за їхньої участі в організмі перебігають усі процеси метаболізму (до клітин безперервно надходять поживні речовини, біологічно активні речовини, кисень і виводяться кінцеві продукти його життєдіяльності).
Функціональні зв’язки між складниками внутрішнього середовища організму забезпечують підтримання гомеостазу:
- на відносно сталому рівні підтримується температура тіла,
- артеріальний тиск,
- вміст глюкози в крові,
- солей Натрію, Калію, Кальцію, Хлору тощо…
Життєдіяльність клітин забезпечується тільки в рідкому середовищі.
Тканинна рідина
Тканинна (міжклітинна) рідина заповнює проміжки між клітинами та навколо клітин різних тканин та органів і створює умови для перебігу різноманітних біохімічних процесів.
Тканинна рідина за складом майже така сама, як плазма крові. Це тому, що з найтонших кровоносних судин — капілярів — частина рідкої частини крові проходить крізь їхні стінки. Ці речовини потрапляють у проміжки між клітинами. Так і утворюється тканинна рідина, яка оточує клітини.
Із крові до тканинної рідини, а з неї до клітин, надходять:
- кисень,
- мінеральні солі,
- поживні та біологічно активні речовини.
Кров, як і будь-яка тканина, складається з міжклітинної речовини (плазми) та клітин (формених елементів).
До формених елементів належать:
- червоні кров’яні тільця (еритроцити)
- білі кров’яні тільця (лейкоцити)
- кров’яні пластинки (тромбоцити)
Плазма крові
Плазма крові має вигляд більш або менш прозорої в’язкої рідини жовтуватого (солом’яного) кольору. Вона містить близько 90% води та розчинені в ній органічні (білки – 7-8%, вуглеводи – близько 0,12%, жири – 0,7-0,8%) та неорганічні (близько 0,9%) речовини.
Кровоносна система, судинами якої безперервно циркулює кров, виконує роль транспортної системи нашого організму, забезпечуючи зв’язки між різними тканинами та органами.
Функції крові
Транспортна функція
Забезпечує постійний транспорт кисню та поживних речовин до клітин через тканинну (міжклітинну) рідину; виведення продуктів життєдіяльності клітин до органів виділення; перенесення біологічно активних сполук (наприклад, гормонів) до клітин-мішеней.
Терморегуляторна функція
Завдяки високій теплоємності води (основного компонента плазми) забезпечує перерозподіл тепла в організмі.
Захисна функція
Забезпечує зсідання крові в разі поранення судин; здійснення захисних реакцій під час потрапляння чужорідних сполук і збудників хвороб (антигенів).
Підтримання гомеостазу
Відносна постійність хімічного та клітинного складу крові є важливою умовою нормальної життєдіяльності організму людини.
Лімфа
Лімфа утворюється з тканинної рідини, яка завдяки дифузії проникає крізь стінки лімфатичних капілярів в їхню порожнину.
Плазма лімфи – прозора й безбарвна рідина. За своїм складом вона близька до плазми крові, але у ній міститься менше білків (3-4 %), тому її в’язкість менша.
До складу лімфи, як і до складу крові, входять деякі типи клітин (різні види лейкоцитів)
Лімфа відіграє значну роль в обміні речовин і виконує низку захисних функцій.
З лімфатичних капілярів лімфа переходить у лімфатичні судини, а далі – у лімфатичні протоки та стовбури. З них зрештою лімфа потрапляє у велику кровоносну судину – верхню порожнисту вену. Так лімфа змішується з кров’ю.