Що таке інформаційна безпека
Інформаційна безпека — це стан захищеності інформації, інформаційних систем і процесів її обробки від випадкових або навмисних впливів, які можуть призвести до небажаних наслідків для власників або користувачів інформації.
Класичний підхід базується на трьох основних властивостях інформації:
- Конфіденційність — інформація доступна лише тим, хто має на це право.
Приклад: медична картка пацієнта повинна бути доступна лікарю, але не стороннім особам. - Цілісність — дані залишаються точними та незміненими без дозволу.
Приклад: реквізити банківського платежу не повинні змінюватися під час передавання мережею. - Доступність — уповноважені користувачі можуть отримати доступ до інформації у потрібний момент.
Приклад: система електронного документообігу має працювати під час робочого дня без тривалих збоїв.
У сучасних підходах також враховують:
- Автентичність (підтвердження джерела даних)
- Невідмовність (неможливість заперечити факт виконаної дії)
- Підзвітність (можливість відстежити, хто і що робив у системі)
Поняття загрози інформаційній безпеці
Загроза інформаційній безпеці — це потенційна подія, дія або процес, здатні завдати шкоди інформації чи інформаційній системі через використання наявних вразливостей.
Загроза сама по собі ще не означає інциденту. Вона стає реальною проблемою тоді, коли:
- існує вразливість (наприклад, слабкий пароль),
- є джерело загрози (зловмисник або помилка),
- можливі негативні наслідки (фінансові втрати, витік даних).
Приклад: відкритий доступ до адміністративної панелі сайту є вразливістю; автоматичний бот, що підбирає паролі, — загроза; злам і видалення бази даних — наслідок.
Класифікація загроз інформаційній безпеці
Загрози можна класифікувати за різними критеріями. У практиці ці підходи поєднуються.
1. За джерелом походження
Зовнішні загрози — виникають поза межами організації.
- хакерська атака на веб-сервер компанії;
- фішингові листи, що надходять співробітникам;
- шкідливе ПЗ, завантажене з інтернету.
Внутрішні загрози — пов’язані з персоналом або підрядниками.
- співробітник копіює базу клієнтів на особистий носій;
- адміністратор помилково видаляє важливі дані;
- працівник використовує простий пароль, який легко підібрати.
2. За наміром реалізації
Навмисні загрози — реалізуються свідомо з певною метою.
- встановлення шпигунського програмного забезпечення;
- DDoS-атака для виведення сервісу з ладу;
- внутрішній саботаж через конфлікт із роботодавцем.
Ненавмисні загрози — виникають без злого умислу.
- надсилання конфіденційного файлу не тому адресату;
- випадкове форматування диска;
- помилка в налаштуванні прав доступу.
3. За природою виникнення
Технічні (техногенні) загрози — пов’язані з відмовами техніки або програмного забезпечення.
- збій жорсткого диска без резервного копіювання;
- помилка оновлення, що робить систему непрацездатною;
- перегрів серверного обладнання.
Природні загрози — викликані стихійними явищами.
- повінь, що знищує серверну кімнату;
- удар блискавки, який пошкоджує мережеве обладнання;
- землетрус, що руйнує дата-центр.
Людський фактор — дії або бездіяльність людей.
- використання одного пароля для всіх сервісів;
- ігнорування оновлень безпеки;
- передача службової інформації через незахищені месенджери.
4. За характером впливу на властивості інформації
Загрози конфіденційності — спрямовані на розкриття інформації.
- перехоплення трафіку у відкритій Wi-Fi мережі;
- злам поштової скриньки керівника;
- витік персональних даних із бази клієнтів.
Загрози цілісності — пов’язані з несанкціонованою зміною даних.
- зміна оцінок у навчальній базі даних;
- підміна файлів на сайті компанії;
- внесення шкідливого коду в програмне забезпечення.
Загрози доступності — перешкоджають отриманню доступу до інформації.
- атака типу DDoS на онлайн-сервіс;
- шифрування даних вірусом-вимагачем (ransomware);
- відмова системи через перевантаження ресурсів.
5. За рівнем реалізації загрози
Фізичний рівень — пов’язаний із матеріальними носіями та інфраструктурою.
- крадіжка ноутбука з незашифрованими даними;
- несанкціонований доступ до серверної кімнати;
- пошкодження кабельної мережі.
Мережевий рівень — загрози під час передавання даних мережею.
- атака «людина посередині» (MITM);
- сканування портів для пошуку вразливих сервісів;
- підміна DNS-відповідей.
Системний рівень — пов’язаний з операційними системами та службами.
- використання вразливості ОС для підвищення привілеїв;
- встановлення бекдору на сервері;
- отримання доступу через незакриті служби.
Прикладний рівень — загрози в програмному забезпеченні.
- SQL-ін’єкція у вебзастосунку;
- міжсайтовий скриптинг (XSS);
- обхід автентифікації через помилки логіки.
Соціальний рівень — вплив на людей замість техніки.
- фішинговий лист від імені банку;
- телефонний дзвінок від «служби підтримки» з вимогою пароля;
- маніпуляція співробітником для отримання доступу в офіс.
Багатовимірність загроз
Одна й та сама атака може одночасно належати до кількох категорій.
Приклад: фішинг — це зовнішня, навмисна загроза, пов’язана з людським фактором, що зазвичай спрямована на порушення конфіденційності (викрадення облікових даних) і реалізується на соціальному рівні.