Будова та функції лейкоцитів
Лейкоцити – безбарвні клітини, тому їх ще називають білі кров’яні тільця
- Мають ядро певної форми (на відміну від еритроцитів)
- Форма лейкоцитів непостійна – здатні утворювати псевдоподії (несправжні ніжки)
- Здатні проникати крізь стінки капілярів і рухатися у міжклітинних просторах
- Захоплюють сторонні тверді частинки або клітини мікроорганізмів
Кількість лейкоцитів у крові
Нормальна кількість: від 6000 до 10 000 лейкоцитів в 1 мм³ крові
- Половина лейкоцитів перебуває в міжклітинних проміжках
- Третина – у червоній кістці
- Інша невелика частина циркулює у кровоносних руслі
Зміни кількості лейкоцитів
Лейкоцитоз — підвищення кількості лейкоцитів при запаленні, інфекціях, онкологічних процесах, після їжі або фізичного навантаження.
Лейкопенія — зниження кількості лейкоцитів при інфекціях та тривалому впливі хімічних і біологічних чинників.
Основна функція лейкоцитів
Захист організму від хвороботворних організмів – чужорідних білків, сторонніх тіл, які проникають у кров та інші тканини.
Фагоцитоз
Певні види лейкоцитів здатні шляхом фагоцитозу захоплювати й знешкоджувати чужорідні сполуки та мікроорганізми.
Етапи фагоцитозу:
- Виявлення бактерії
- Утворення псевдоподій
- Захоплення бактерії лейкоцитом
- Клітина бактерії, оточена мембраною, в цитоплазмі лейкоцита
- Формування травної вакуолі
- Здатні розщеплювати клітину бактерії
Гній – скупчення мертвих лейкоцитів.
Лейкоцити залежно від особливостей будови та функцій поділяють на групи: нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, моноцити, лімфоцити.
Лімфоцити
- Невеликі клітини діаметром близько 7–9 мкм (мікрометр)
- Їхня кількість становить 25–37 % від загальної кількості лейкоцитів
- Формуються у червоному кістковому мозку
- Дозрівають у лімфоїдних тканинах: тимусі (вилична залоза), селезінці, апендиксі, лімфатичні вузли
- Тривалість життя від 4 до 10 годин до десятків років
Нормальна формула крові дорослої людини (Лейкоцитарна формула)
| Тип клітин | Відсоток (%) |
|---|---|
| Нейтрофіли | 46 до 76,5 % |
| Еозинофіли | 0,5 до 5 % |
| Базофіли | Близько 0,5 % |
| Лімфоцити | 18 до 40 % |
| Моноцити | 2 до 9 % |
Будова і функції тромбоцитів
Тромбоцити, або кров’яні пластинки – безбарвні, без’ядерні, неправильної форми ділянки цитоплазми, оточені плазматичною мембраною.
- Кількість: 180–320 тис. в 1 мм³ крові
- Утворюються в червоному кістковому мозку зі стовбурових клітин
- Тривалість життя становить приблизно 9–10 днів
Етапи утворення тромбоцитів
- Стовбурова клітина
- Попередник мегакаріоцита
- Мегакаріоцит
- Тромбоцит
Процеси зсідання крові
Зсідання крові (коагуляція крові) – важлива захисна реакція організму, що забезпечує зупинку крові в разі порушення цілісності кровоносних судин.
Унаслідок зсідання крові утворюється кров’яний згусток, який закриває рану в судині.
Механізм утворення тромбу
- Під час пошкодження судини вивільняються біологічно активні речовини, зокрема тромбопластин
- У присутності іонів кальцію тромбопластин активує фермент тромбін
- Він утворюється з протромбіну, що синтезується в печінці під дією вітаміну K
- Саме за участі тромбіну фібриноген (білок плазми) перетворюється на фібрин
- Нитки фібрину утворюють над ушкодженою ділянкою судини сітку, в яку потрапляють тромбоцити та інші формені елементи крові
- Згусток стискається та ущільнюється і утворюється кров’яний тромб
Захворювання, пов’язані зі зсіданням крові
Гемофілія — спадкове захворювання, при якому кров не зсідається навіть за незначних ушкоджень судин.
Тромбоз — утворення тромбів у неушкоджених судинах, що порушує кровообіг; цьому запобігають речовини, зокрема гепарин.